Медичне обслуговування дітей у дошкільних навчальних закладах (нормативна база)

1. Порядок медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2002 року №826).

2. Про вдосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі (спільний наказ Міністерства освіти і науки України та Мі­ністерства охорони здоров'я України від 30.08.2005 року №432/496)

3. Положення про медичний кабінет дошкільного навчального закладу (затверджене спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства освіти і науки України від 30.08.2005 №432/496; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 вересня 2005 року за №1090/11370)

4. Перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення у медичному кабінеті дошкільного навчального закладу для надання невідкладної медичної допо­моги (затверджений спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства освіти і науки України від 30.08.2005 №432/496)

Організація харчування дітей у дошкільних навчальних закладах (нормативна база)

1. Закон України «Про дитяче харчування»

2. Закон України «Про якість та безпечність харчових продуктів»

3. Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах (по­станова Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 № 1591)

4. Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів (Постанова Кабінету Міністрів України від 26.02.2002 № 1243)

5. Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загально­ освітніх, позашкільних навчальних закладах (спільний наказ Міністерства освіти і науки України та Міністерством охорони здоров'я України від 15.08.2006 №620/563)

6. Щодо організації проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб (наказ Міністерства охорони здоров'я України від 23.07.2002 №280)

8. Про вжиття заходів щодо запобігання харчових отруєнь (лист Міністерства освіти і науки України від 18.12.2008 №1/9-795)

9. Інструкція з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах (затверджена спільним наказом Міністерства освіти і науки України та Міністер­ства охорони здоров'я України від 17.04.2006 №298/227; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 травня 2006 року за №523/12397)

10. Державні Санітарні норми та правила ««Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей» (наказ МОЗ України від 01.08.2013 № 678) із змінами та доповненнями

Карієс у дітей. Профілактика

За останні роки карієс у дітей став проблемою номер один для батьків. Доступність і різноманітність солодкого на прилавках супермаркетів, а так само бажання мам і тат побалувати або заспокоїти своє чадо роблять свою справу. У дитячих стоматологічних поліклініках відбою немає від відвідувачів, причому вік дітей хворих карієсом весь час зменшується. Це означає, що займатися лікуванням, а краще профілактикою карієсу потрібно якомога раніше і не чекати, коли проблема голосно заявить про себе.

Звичайно, профілактика карієсу повинна починатися з правильного і систематичного догляду за зубами. Адже дуже часто діти не хочуть або забувають чистити зуби двічі на день і користуватися після їжі рідиною для полоскання рота. Тому батьки повинні нагадувати і заохочувати турботу малюка про зубки, а краще показувати на своєму прикладі.

Правильний догляд здатний запобігти карієс у дітей, адже та ж рідина для полоскання рота захищає емаль від шкідливого впливу кислот, а чистка зубів прибирає залишки їжі з порожнини рота, яка згодом може стати їжею для гнильних бактерій, яких реклама дуже вдало назвала "каріозними монстрами".

Так само зберегти зуби здоровими допоможе правильне харчування. У раціоні дитини має бути мінімум шкідливих солодощів, зате побільше свіжих фруктів і овочів, особливо моркви та яблук, сиру, риби. Солодку газовану воду слід замінити натуральними фрешами, морсами та смузі.

Якщо ж зовсім виключити солодке з раціону крихти складно, фахівці радять одразу після шоколадки або тістечка давати дітям яблуко, морквину або, що простіше, м'ятну жувальну гумку. Сьогодні з'явилися навіть так звані корисні солодощі, жувальні цукерки з ксилітом замість цукру. Ксиліт стабілізує рівень кислотності в ротовій порожнині, ніж запобігає розмноженню бактерій і розвиток карієсу.

Тільки комплексний догляд за зубами і порожниною рота, а також суворий контроль за тим, що і в якій кількості їсть дитина здатні запобігти карієсу у дітей. Так само невід'ємною складовою профілактики карієсу є огляд дитини у стоматолога кожні пів року.

Як загартовувати дитину: 10 правил для батьків

( матеріал для педради)

Це питання хвилює багатьох батьків. Майже всі мами і тата знають, що загартовування допомагає позбутися від частих простуд, зміцнити імунітет та здоров'я дитини. Але як правильно гартувати дитину? Як отримати максимальний ефект від загартовування?

Як загартовувати дитину: кілька секретів

Запорука правильного загартовування - систематичність і методичність. Якщо ви вирішили оздоровити свою дитину, то необхідно комплексно підійти до цього питання, мало тільки одного гартування, потрібно в цілому переглянути режим дня дитини, раціон його харчування.

Так що, перший крок до здоров'я - це не загартовування, а зміна життєвого устрою дитини. Тільки після того, як твій малюк почне жити по режиму і правильно харчуватися, можна починати програму систематичного загартовування.

Навіщо гартувати дітей?

Загартовування - це найбільш ефективна профілактика простуд, захворювань дихальних шляхів, ГРВІ, серця. Саме загартовування дозволяє тримати тіло в тонусі і підтримувати бадьорість духу. Саме тому важливо знати, як загартовувати дитину.

Якщо ви вирішили почати загартовування дитини, то варто дізнатися, чи є в тому дитячому садку, який відвідує ваша дитина, спеціальні оздоровчі групи. Якщо так, тоді ви можете покластися на досвід професіоналів і довірити загартовування вашого чада вихователям. Якщо ж такої групи не виявиться, тоді потрібно взяти ініціативу в свої руки.

Як загартовувати дитину: 10 правил для батьків

1. Основні фактори загартовування - це сонячні ванни, водні процедури, свіже повітря.

2. Бажано починати загартовування з перших місяців життя малюка. Якщо ж в дитинстві ви не привчили дитину до гартування, не хвилюйтеся, це можна зробити в будь-якому віці.

3. Головне для загартовування дитини - це ваша наполегливість і цілеспрямованість. Якщо ви почали загартовування, не робіть перерв, адже навіть після невеликої перерви доведеться все починати заново.

4. Характер загартовування повинен відповідати віку дитини. Нововведення в загартовуванні потрібно вводити поступово, з рівномірним збільшенням.

5. Перед тим, як почати загартовування дитини, необхідно проконсультуватися з лікарем. Можливо, що лікар дасть якісь протипоказання, тоді загартовування починати не варто. Якщо ж протипоказань не було, і ви почали загартовування, з перших днів процедур регулярно відвідуйте педіатра. Якщо здоров'я дитини погіршується при загартовуванні, тоді процедури необхідно припинити і звернутися до лікаря.

6. Починати гартувати необхідно з повітря і води.

7. Загартовування повітрям полягає в щоденному провітрюванні кімнати, де знаходиться дитина. Такі провітрювання потрібно робити близько трьох разів на день, навіть в зимовий період. Влітку, коли жарко, вікна можна взагалі не закривати. Температура в кімнаті повинна бути не нижче 18 градусів. Частіше гуляй з дитиною на вулиці. У теплу пору року корисні гуляння босоніж по морським черепашок, щебінь, траві, камінню.

8. Робіть разом із загартовуванням традиційні процедури - купання і вмивання.

Починайте вмивати дитину прохолодною водою (28С) і поступово зменшуйте температуру води до 20С.

9. Також можете проводити обливання: купайте дитини в теплій воді (36 С) протягом 8 хвилин, після цього облийте малюка більш прохолодною водою. Кожні 5 днів знижуйте температуру води для обливань на один градус, необхідно звести її до температури не менше 28С.

10. Перед тим, як ви почнете гартувати дитину, спробуйте загартовування самі, щоб мати своє уявлення про цей процес.

Пам'ятка для батьків, дитина яких уперше піде до дитячого садка 

1. Сформуйте у себе позитивне ставлення до дитячого садка. Налаштуйте себе на те, що дитині тут буде добре, її буде доглянуто, оточено увагою, вона отримає підтримку.

2. Уникайте будь - яких негативних розмов у сім`ї про дитячий садок у присутності дитини, оскільки вони можуть сформувати у неї негативне ставлення до відвідування дитячого садка.

3. Створіть спокійний, безконфліктний клімат у сім`ї.

4. Заздалегідь потурбуйтеся про те, щоб розпорядок дня дитини вдома був наближеним до розпорядку дня у дитячому садку (ранній підйом, час денного сну, прийоми їжі, прогулянки).

5. Ознайомтеся з режимом харчування та меню у дитячому садку.

6. Навчайте дитину їсти неперетерті страви, пити з чашки, привчайте тримати ложку.

7. Відучіть дитину від підгузників. Виховуйте у неї потребу проситися до туалету.

8. Учіть дитину впізнавати свої речі: білизну, одяг, взуття. Носовичок.

9. Учіть гратися іграшками. Скажімо, ляльку можна годувати. Колисати, гойдати; пірамідку - збирати, розбирати.

10. Привчайте дитину після гри класти іграшки на місце.

11. Пограйтесь удома у дитячий садок з ляльками: погодуйте їх, почитайте казку, поведіть на прогулянку, покладіть спати.

12. Виховуйте у дитини позитивний настрій та бажання спілкуватися з іншими дітьми.

13. Тренуйте систему адаптаційних механізмів у дитини - привчайте її до ситуацій, в яких потрібно змінювати форми поведінки.

14. Підготуйте для малюка індивідуальні речі: взуття та одяг для групи, 2 - 3 комплекти змінної білизни, чешки для музичних занять, носовичок.

15. Повідомте медичну сестру про стан здоров'я вашого малюка.

16. Дайте дитині до дитячого садка улюблену іграшку.

17. Не залишайте дитину одну в перші дні відвідування дитячого садка, побудьте з нею певний час на прогулянці, до обіду, у разі потреби - залишіться на тиху годину.

Коли дитина досягає дворічного віку, зазвичай батьки воліють віддати його в дитячий садок. Багато недосвідчених батьки вважають, що у дитини вже є всі речі, які необхідні для походу в дитячий садок, але потім виявляється, що у нього немає багатьох речей.

Що необхідно мати для відвідування дитячого закладу?

Хлопчику

на будні треба мати футболку, шорти, чешки, тапочки, колготки і теплу водолазку. Маючи такий набір одягу, хлопчик зможе легко роздягатися і переодягатися. Також йому треба мати одяг на святкові дні. Адже в дитячих садах часто проводяться ранки. Для свят найкраще підійде такий набір речей, як біла сорочка, чорна жилетка, чорні штани і краватка у вигляді метелика.

Для дівчинки

в якості повсякденного одягу можна купити спідницю на резинці, футболку, джемпер, колготки білого кольору, тапочки, чешки. На святкові дні їй найкраще підійде гарна сукня.

Хлопчикам і дівчаткам необхідно мати верхній одяг. Це, перш за все, демисезонна куртка з непромокаючої тканини, куртка на зимовий період, шапка, шарфик і зручне взуття, що легко знімається і одягається.

Віддаючи дитину в дитячий сад, майте на увазі, що працівники дитячих установ, насамперед, потребують, щоб одяг був акуратним, зручним і не повинний стягувати руху. Малюк повинен по можливості сам вміти справлятися з одягом. У разі необхідності вихователь або няня завжди допоможуть.

Профілактика короткозорості. 

Найкращий і дешевий спосіб лікування будь-якого захворювання - профілактика. Що ж потрібно робити батькам для профілактики короткозорості у малюків? Короткозорості можна уникнути

Насамперед запам'ятати, що не тільки тривале напруження і неправильний розподіл навантаження на очні м'язи небезпечні для зору, але і неправильна постава . А також хронічні захворювання носоглотки, такі як аденоїди, гайморити, тонзиліти, грип та грипоподібні хвороби, гострі респіраторні вірусні захворювання, які проходять у більшості батьків під загальною назвою "застуда" і зазвичай не викликають занепокоєння.

Стан очей безпосередньо залежить від загального стану здоров'я дитини і правильного функціонування всіх органів і систем її організму.

Міопія частіше зустрічається у дітей з порушеними функціями опорно-рухового апарату, ожирінням, карієсом, хворобами органів дихання і травлення.

Короткозорість багато хто вважає спадковим захворюванням. Дійсно, звична картина: у сім'ї, де і мама, і тато носять окуляри, найчастіше і дитина страждає від поганого зору. Однак це не неминучість. Пряме успадкування короткозорості неможливо, тому що вона обумовлена занадто багатьма факторами, успадковується лише схильність до неї.

Дотримання гігієни зору, нормоване навантаження на очні м'язи, зміцнення здоров'я малюка, турбота про імунітет, гартування організму починаючи з перших місяців життя дитини, збережуть людині відмінний зір на все життя.

Попередження дитячого травматизму

УВАГА ПОЛІОМІЄЛІТ! Захистіть своїх дітей!

На виконання наказу МОЗ України від 09.10.2015 № 671 «Про затвердження плану заходів Міністерства охорони здоров'я України щодо імунізації населення від поліомієліту на 2015 рік» та відповідних наказів обласного та міського управлінь охорони здоров'я,проводиться вакцинація дітей проти поліомієліту.

Що таке ПОЛІОМІЄЛІТ?

Поліомієліт - це вірусне інфекційне захворювання, що уражує нервову систему і викликає повний параліч.

Джерелом інфекції є хворі або вірусоносії. Основним способом поширення інфе­кції був безпосередній або опосередкований контакт із хворим (через руки, носові хустинки, одяг, постільну бі­лизну тощо).

Виділення вірусу відбувається через слиз носоглотки або з кишківника з фекаліями і розпочинається вже в інкубаційний період, який триває в середньому 5-12 днів (можливі коливання від 2 до 35 днів). Після появи перших симптомів захворювання вірус продовжує виділятися з фекаліями.

Перші симптоми захворювання проявляються підвищеною температурою, втомою, головним болем, ну­дотою, ригідністю м'язів шиї та болем у кінцівках. Розрізняють дві форми поліомієліту: непаралітична та паралітична. Непаралітична форма пере­бігає у вигляді так званої «ма­лої хвороби» (абортивна фо­рма), яка проявляється коро­ткочасною лихоманкою, ката­ральними (кашель, нежить, біль у горлі) та диспептичними явищами (нудота, блювота, рі­дкі випорожнення). Усі клінічні прояви зникають зазвичай про­тягом кількох днів. Іноді за нею настає тимчасо­ве поліпшення стану хворого зі зниженням температури, або хвороба одразу переходить у другу фазу - «велику хворо­бу», коли головний біль більш виражений і супроводжується болем у спині, кінцівках, підви­щеною стомлюваністю м'язів. За відсутності паралічів хворий видужує.

Збудником захворювання є поліовірус, який за сприятли­вих умов може зберігатися в зовнішньому середовищі до 3-4 місяців, добре перено­сить заморожування, висушу­вання, не втрачає життєзда­тності у фекаліях, стічних во­дах, залишається на овочах і в молоці. Поліовірус гине під час кип'ятіння, під впливом ультрафіолетового опромі­нення та дезінфекційних за­собів.

Поліомієліт невиліковний, але його можна попередити за допомогою вакцинації.

Адже дві краплі вакцини, можуть врятувати життя вашій дитині 

Увага: Грип! 

Грип - гостре інфекційне захворювання. Збудником захворювання є вірус. Збудник захворювання проникає в організм людини повітряно-крапельним шляхом, через заражені предмети загального користування, столовий посуд та ін.

Грип має симптоми, схожі з іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями (ГРВІ), але є більш небезпечний. Тому перші ж симптоми ГРВІ вимагають особливої уваги.

Хвора людина, навіть із легкою формою грипу, становить небезпеку для оточуючих протягом усього періоду прояву симптомів - це, в середньому, 7 днів.

Найчастішим ускладненням грипу є пневмонія, яка іноді може лише за 4-5 днів призвести до смерті хворого. Серцева недостатність також нерідко розвивається внаслідок ускладнень грипу.

Симптоми, що вимагають лікування вдома

При появі перших симптомів грипу хвора людина обов'язково повинна залишатися вдома - щоб не провокувати ускладнення власної хвороби і не наражати інших людей на небезпеку, смертельну для деяких з них.

Такими симптомами є:

• - підвищена температура тіла;
• - біль у горлі;
• - кашель;
• - нежить;
• - біль у м'язах.

З будь-якими з цих симптомів не варто виходити з дому навіть заради візиту до лікаря - його слід викликати додому. Призначене лікарем симптоматичне лікування у домашніх умовах може бути достатнім для одужання.

Якщо стан хворого не погіршується, необхідно продовжувати лікування вдома до повного зникнення симптомів.

Симптоми, що вимагають термінової госпіталізації

Якщо стан хворої людини погіршується, не зволікайте з госпіталізацією, адже тепер під загрозою - її життя.

Викликайте "швидку" чи терміново звертайтеся безпосередньо до лікарні, якщо присутні наступні симптоми:

• - сильна блідість або посиніння обличчя;
• - затруднення дихання;
• - висока температура тіла, що довго не знижується;
• - багаторазове блювання та випорожнення;
• - порушення свідомості - надмірна сонливість чи збудженість;
• - болі у грудній клітці; - домішки крові у мокроті;
• - падіння артеріального тиску.

Продовжувати лікування вдома за наявності цих симптомів - небезпечно. Затримка з госпіталізацією може призвести до смерті хворого.

Навіть якщо ознак хвороби немає потрібно:

• - Уникати скупчень людей - аби зменшити вірогідність контактів із хворими людьми, при тому що деякі з них є заразними навіть до появи очевидних симптомів. Особливо актуально під час сезону грипу та епідемій.
• - Користуватися одноразовими масками при необхідності - щоб захистити себе чи оточуючих від зараження. Так маскою повинна користуватися людина, яка доглядає за інфекційним хворим чи просто спілкується з ним. Хвора людина повинна використовувати маску лише в одному випадку: якщо їй доводиться перебувати серед здорових людей, не захищених масками. Маска ефективна, тільки якщо вона прикриває рот і ніс. Важливо пам'ятати, що у будь-якому випадку маску потрібно замінити, як тільки вона стане вологою чи забрудниться. Найкраще користуватися стандартними хірургічними масками, що мають вологостійку поверхню і довго залишаються ефективними. Економити чи лінитися вчасно замінити маску немає сенсу - волога маска не діє. Використані маски ні в якому разі не можна розкладати по кишенях чи сумках - їх потрібно одразу викидати у смітник.
• - Регулярно провітрювати приміщення і робити вологе прибирання - як у помешканні, так і в робочих приміщеннях, щоб не залишати навколо себе віруси й бактерії, що можуть залишатися активними впродовж годин після перебування у приміщенні хворої людини.
• - Повноцінно харчуватися, висипатися, уникати перевтоми - для підвищення опірної здатності організму. Це збільшить шанси запобігти як зараженню, так і важким формам хвороби та її ускладненням.
• - Мати чисті руки - інфекція потрапляє в організм через рот, ніс та очі, яких ви час від часу торкаєтесь руками. Тими ж руками ви тримаєте гроші чи тримаєтесь за поручні, де кілька годин зберігаються в активному стані віруси і бактерії, що залишились від дотиків рук інших людей. Тому необхідно часто мити руки з милом або обробляти їх дезінфікуючим гелем із вмістом спирту. - Користуватися тільки одноразовими паперовими серветками і рушниками - як після миття рук, так і для того, щоб прикрити обличчя під час кашлю, а також при нежиті. Використані серветки необхідно одразу викидати у смітник, оскільки вони також можуть стати джерелом зараження. Багаторазові серветки та рушники, особливо у громадських місцях, суттєво підвищують ризик зараження і широкого розповсюдження інфекції. Якщо з'явилися ознаки хвороби, додаються ще кілька нескладних заходів:
• - Залишатися вдома при перших ознаках хвороби - не йти на роботу або, якщо захворіла дитина, не вести її до школи чи дитячого садочка, щоб не провокувати погіршення стану хворого і не наражати оточуючих на небезпеку, яка може виявитися смертельною для деяких з них.
• - Ізолювати хвору людину - виділити їй окрему кімнату і посуд, визначити одну людину, яка доглядатиме за нею, і по можливості триматися на відстані 2 метри від хворої людини.
• - Прикривати рот і ніс під час кашлю та чхання - аби запобігти розпорошенню інфікованих краплин слизу, які є основним джерелом зараження.

Дотримання цих елементарних правил суттєво підвищує Ваші шанси уникнути небезпечного захворювання і здатне зберегти життя Вам і людям, що знаходяться поруч з Вами.

Вакцинація: найефективніший засіб захисту

Щорічна вакцинація є найефективнішим засобом для захисту організму від вірусів грипу. Вакцина захищає від усіх актуальних штамів грипу, є безпечною і ефективною.

Найкращий час для проведення вакцинації - напередодні грипозного сезону (у вересні). Якщо такої можливості не було, то вакцинуватися можна і впродовж всього сезону.

Групи ризику

Усі засоби профілактики грипу мають особливе значення для людей, які належать до груп ризику. Для цих людей грип становить найбільшу небезпеку, а вчасна регулярна профілактика здатна врятувати життя.

До груп ризику входять:

• - люди з надмірною вагою;
• - хворі на діабет;
• - хворі на хронічні серцево-судинні захворювання;
• - хворі на хронічні захворювання легенів;
• - люди з іншими тяжкими хронічними захворюваннями
• - діти до 5 років (особливо - діти до 2 років);
• - вагітні жінки;
• - люди віком до 60 років
• - люди, що перебувають на імуно-супресивній терапії.

Для цих людей грип становить особливу загрозу, оскільки стан їхнього організму суттєво зменшує шанс одужати без ускладнень, а часто - вижити.

Крім того, існують професійні групи ризику:

• - медичні працівники,
• - вчителі й вихователі,
• - продавці,
• - водії громадського транспорту,
• усі, хто працює в багатолюдних місцях.

У цих людей немає ніякої можливості уникнути перебування поряд із хворими людьми, тому для них особливе значення мають усі без винятку засоби інфекційного контролю і профілактики грипу.

Що лікує грип

Лікувати грип можна за допомогою:

- Препаратів з доведеною активністю проти вірусу грипу - лише вони здатні вплинути на вірус грипу: припинити його розмноження в організмі. Вчасне використання противірусних препаратів за призначенням лікаря здатне скоротити період хвороби, полегшити її перебіг та запобігти розвитку ускладнень.

- Препаратів, що пом'якшують симптоми, - вони не діють на вірус грипу, але полегшують стан хворого, пом'якшуючи симптоми - жар, нежить, біль у горлі, кашель, головний біль та біль у м'язах.

За умови легкого перебігу хвороби симптоматичне лікування у домашніх умовах може виявитися достатнім для повного одужання. Однак зловживати цими препаратами і застосовувати їх без призначення лікаря не слід: передозування може завдати серйозної шкоди організму.

Народні засоби для пом'якшення симптомів та загальної підтримки організму - наприклад, розтирання горілкою, споживання цибулі з часником чи ехінацеї - неефективні проти грипу самостійно, але можуть використовуватись як допоміжні. Втім, зловживати ними також не слід.

Важливо враховувати, що тимчасове пом'якшення чи відчуття відсутності симптомів не є ознакою одужання хворого: необхідно продовжувати утримання від контактів зі здоровими людьми та лікування - аж до постійної відсутності симптомів.

Під час грипу необхідно пити багато рідини. Їжа повинна бути легкою і нежирною, однак примушувати хворого їсти не потрібно.

Що не лікує грип

Важливо знати, що грип не лікується за допомогою:

- Антибіотиків- вони не створюють жодної протидії вірусам, оскільки призначені виключно для боротьби з бактеріальними інфекціями. Вживання антибіотиків не за призначенням не лікує хворобу і лише ускладнить боротьбу з хворобами у майбутньому. Антибіотики можуть використовуватися тільки за призначенням лікаря для лікування таких ускладнень грипу, як пневмонія й бронхіт, тощо.

- Гомеопатичних препаратів - немає жодних науково обґрунтованих доказів їхньої ефективності проти вірусу грипу, тому в усьому світі вони не рекомендовані для лікування будь-яких небезпечних для життя інфекцій, в тому числі й грипу. Використання препаратів з недоведеною ефективністю в таких умовах вважається ознакою безвідповідального ставлення до життя хворих.

- Імуностимуляторів, імуномодуляторів - немає жодних науково обґрунтованих доказів їхньої ефективності проти вірусу грипу. Водночас їхня дія під час хвороби може за певних умов навіть виявитися шкідливою.

- Народних засобів - лікування виключно народними засобами є неефективним і небезпечним, оскільки ніякі трав'яні відвари, чаї та настоянки на вірус грипу не діють. Однак народні засоби можуть згодитися для пом'якшення симптомів грипу - за умов грамотного використання без зловживань.

БЕЗПЕКА ДІТЕЙ У ЛІТНІЙ ПЕРІОД 

Для попередження сонячних і теплових ударів у дітей необхідно:

• уникати тривалого перебування під прямими променями сонця (не більше 10-15 хвилин);
• носити вільний одяг світлих кольорів з натуральних тканин, на пляж одягати пантофлі (шльопанці, в'єтнамки тощо);
• захищати голову від сонця панамами, хустками, капелюшками тощо (навіть у хмарну погоду), а також парасольками. Для захисту очей використовувати козирки;
  
• при перебуванні на пляжі забезпечити чергування відпочинку на піску або каменях (впродовж 10-15 хвилин) з плесканням у воді і плаванням (10-15 хвилин - для дітей 8-12 років, 25-30 хвилин - для дітей 13 років і старше).
• У першій половині дня купання краще закінчувати не пізніше 10-10.30, повторне кування у другій половині дня проводити з 16.00 до 19.00. Не дозволяти дітям спати під сонцем. На пляжі широко використовувати тіньові навіси
  
• поза межами пляжу необхідно по черзі перебувати на сонці і у тіні дерев;
  
• не організовувати тривалих екскурсій (автобусних, піших) у період з 10.00 до 16.00;
  
• проводити культурно-масові заходи після 18.00 на свіжому повітрі або в залах з широким доступом свіжого повітря, при відсутності протягів. При проведенні масових заходів влаштовувати перерви через кожні 30 хвилин;
  
• проводити рухові ігри, змагання у періоди до 10.00 і після 16.00;
  
• забезпечити дітей впродовж дня достатньою кількістю питної води (не менше 2 літрів на дитину), не дозволяти вживання холодної води;
• проводити під час перебування у приміщеннях обливання обличчя, рук до ліктів, до плечей, ніг до колін прохолодною проточною водою (починати з + 24 - 26°С, кожні 2 дня знижати на 1°С і довести її до 16 °С);
  
• організовувати широкий доступ свіжого повітря до приміщень, де перебувають діти (широку аерацію), в тому числі під час денного і нічного сну, не допускаючи протягів.
• Сукупна тривалість денного та нічного сну не повинна бути менше 10,5-11 годин;
  
• за наявності у приміщеннях кондиціонера, різниця між температурою цього приміщення і температурою на вулиці не повинна перевищувати + 10°С, для запобігання теплового удару після виходу на вулицю після тривалого перебування поруч із кондиціонером;
  
• не допускати перебування дитини ближче, ніж 2м від електричного вентилятора;
  
• дівчатам рекомендувати використовувати віяло, не носити у спеку прикраси;
  
• проводити щоденне вологе прибирання підлоги приміщень.

ЯК УБЕРЕГТИ ДИТИНУ ВІД ТЕПЛОВОГО УДАРУ В АВТОМОБІЛІ 

• Напевно, ви помічали, що температура повітря в салоні автомобіля завжди вища, ніж надворі, навіть коли погода прохолодна. А в спеку в автомобілі без кондиціонера навіть дорослим некомфортно. Про дітей годі й казати: дитячий організм важче, ніж дорослий здатний адаптуватися до спеки, і тіло дитини перегрівається в 3-5 разів швидше.
• Температуру тіла +41 °С вважають аномальною і несумісною із життям люди­ни, оскільки за таких умов починаються деструктивні зміни клітин її мозку та інших внутрішніх органів. Небезпечні симптоми теплового удару - запаморо­чення, млявість, сильне почервоніння обличчя, прискорене серцебиття й ну­дота. За сильного теплового удару - галюцинації, непритомність.
• Якщо ви запланували поїздку автомобілем на далеку відстань без кондиціоне­ра, то піддасте ризику здоров'я дитини: навіть відчинені вікна не завжди до­поможуть знизити температуру повітря в салоні. Справний автомобіль, про­сторий салон у ньому, кондиціонер - основні передумови для подорожі разом з дитиною. У спеку температуру обдування кондиціонером регулюйте так, щоб вона на 5-7 градусів була нижчою, ніж за вікном.
• Дуже важливо не допускати перегрівання дитини. Із цією метою щодвігодини виходьте разом з дитиною з автомобіля, аби пройтися. У салоні має бути вста­новлене дитяче автомобільне крісло. Захистіть його від потрапляння прямих сонячних променів. Обов'язково беріть із собою в поїздку достатню кількість води, як питної, так і для обтирання. Обтирайте дитину вологими рушниками, давайте їй багато пити. Утім не слід давати чай і лікарські препарати. У разі виявлення симптомів перегрівання дитини кладіть прохолодні компреси на місця проходження великих кровоносних судин.
• Навіть якщо ви вийшли «на кілька хвилин» до магазину або в інших справах, не залишайте дитину без нагляду. Аби отримати легкий тепловий удар, дити­ні достатньо 15-20 хв. Варто розуміти також, що уві сні дитина так само пе­ребуває в небезпеці перегрівання. Час перебування в задушливому теплому салоні автомобіля може стати для дитини фатальним - температура повітря в спеку в ньому швидко нагрівається до +80 °С.
• Виходячи з автомобіля, перевірте, чи вимкнули кондиціонер. Ураховуйте всі можливі ситуації, адже дитина своїми спритними пальчиками дуже любить натискати на різні кнопки.

ОБЕРЕЖНО ПЕДИКУЛЬОЗ!

Воші людини - це специфічні паразити, які проводять все своє життя на людині та харчуються її кров'ю, вони являються переносниками збудників висипного тифу, волинської гарячки та зворотного тифу.

На тілі людини паразитує три види вошей: платтяні, головні та лобкові. Ураження головними та платяними вошами називається педикульозом (від латинського Pediculus - воша), лобковими - фтиріоз. Профілактика педикульозу та боротьба з ним має велике протиепідемічне значення.

Симптомами ураження педикульозом є свербіж волосистої частини голови, який виникає внаслідок подразнення секретом, який виділяють воші в місці укусу під час кровосмоктання. Людина розчісує сверблячу ділянку шкіри та втирає в ранку екскременти воші, в яких можуть міститись рикетсії. Так збудники інфекційних хвороб потрапляють в кров людини, інфікуючи її.

Тривалість життя воші складає 20-45 днів. При своєму розвитку воші проходять 3 стадії: яйце - "гнида", личинка і статевозріла воша. В середньому на добу самиця відкладає до 10 яєць (гнид), а за все своє життя - близько 300 яєць. Яйце має довгасту форму (1,0-1,5 мм довжини), жовтувато-білого кольору, особливою клейкою речовиною щільно прикріплюється до волосся, білизни або інших одягу. Яйця розвиваються при температурі 38О С впродовж 5 днів, при температурі 25О С впродовж 16 днів. Температура нижче від 25О С перешкоджає розвиткові яєць.

Личинка сірувато-коричневого кольору, пересувається за допомогою 3 пар лапок, з кігтиками, що дозволяє їм міцно триматися на волоссі або тканині.

Дорослі воші сірувато-коричневого забарвлення, після кровосмоктання темніші, самиці більші за самців, пересуваються за допомогою 3 пар лапок з кігтиками долаючи до 20 см за хвилину.

ПРОФІЛАКТИКА: Появу вошей слід попереджувати. Для цього необхідно суворо дотримуватись правил особистої гігієни, проводити систематичне прибирання приміщень, утримувати в чистоті предмети побуту та меблі. Батьки повинні слідкувати за дотриманням дітьми правил особистої гігієни та регулярно оглядати волосся дитини.

ЛІКУВАННЯ: Якщо, не дивлячись на заходи особистої гігієни, воші та гниди все-таки з'явились, їх необхідно знищувати. Боротьба з вошивістю зводиться не тільки до знищення вошей на тілі людини, але й на одязі, постільних речах та в приміщеннях. Дезінсекційні заходи по боротьбі з вошами включають механічний, фізичний та хімічний методи боротьби.

На сьогодні, через аптечну мережу реалізується широкий асортимент препаратів, за допомогою яких можна позбутися цих паразитів. Це "Локодин", "Локодин марки К", "Лавінал", "Медікер", "Параніт", "Пара Плюс", "Емульсія безилбензоату 20%" та ряд інших препаратів. При виборі протипедикульозних препаратів необхідно звертати увагу на вимоги інструкцій з їх застосування щодо виду педикульозу, вікової категорії тощо.

Для деяких завошивлених осіб використання педикулоцидів не рекомендовано, наприклад, для дітей молодших 5-ти років, вагітних жінок та тих, які мають немовлят на грудному вигодовуванні, осіб з алергічними захворюваннями. Для цих завошивлених осіб рекомендовано використання механічного методу, тобто миття тіла, вичісування вошей густим гребенем, стрижка та гоління. Волосся збирається на папір і спалюється.

Після використання протипедикульозних препаратів гниди у своїй більшості або всі повністю є нежиттєздатними. Проте, важко провести повну диференціацію живих гнид вошей та тих, що загинули. Тому після протипедикульозної обробки необхідно провести видалення їх механічним шляхом. Для полегшення їх видалення волосся змочують розведеним 5-10% столовим оцтом, зав'язують поліетиленовою хусткою і рушником, витримують 30 хвилин, полощуть у проточній воді, після чого вичісують густим гребенем загиблих вошей та їх яйця "гниди".

Оскільки головні воші можуть знаходитись не тільки на волосяній частині голови, але й на інших частинах тіла, необхідно провести повне миття тіла, бажано з використанням мийних засобів (наприклад, шампуню), що мають протипедикульозні властивості.

Із фізичних методів обробки використовують чищення речей, обробку високою температурою. Гнида має щільну оболонку, яка захищає її від впливу різноманітних несприятливих факторів зовнішнього середовища, тому прання білизни без кип'ятіння не звільняє її від гнид, які залишаються живими. Завошивлену білизну необхідно кип'ятити у 2 % розчині кальцинованої соди впродовж 15 хвилин з моменту закипання, прасувати з обох боків, звертаючи особливу увагу на шви, збірки та зморшки. Для обробки одягу та постільних речей застосовують переважно камерну дезінсекцію, яку проводять дезінфекційні підрозділи закладів державної санітарно-епідеміологічної служби.

Плоскостопість у дітей. Профілактика захворювання

Плоскостопість - це деформація форми стопи, для якої характерне зниження її склепіння.

ПРОФІЛАКТИКА ПЛОСКОСТОПОСТІ:

Превентивні заходи допоможуть зупинити розвиток плоскостопості у дітей. важливо:

• Щорічно відвідувати ортопеда.
• Тренувати стопи у дітей, використовуючи для ходьби - пісок, великі камені і дрібну гальку або спеціальні ортопедичні килимки.
• Виконувати гімнастику.
• Періодично проходити курс масажу.

• Купувати комфортне взуття, пошитий з натурального матеріалу. Підошва повинна легко гнутися, мати фіксований задник і відповідати розміру.
• Використовувати для дітей масажні устілки - супінатори.
• Контролювати масу тіла.
• Розумно розподіляти час відпочинку і навантаження на ноги.
• Уникати травм.

ЛІКУВАННЯ:

Якщо лікар - ортопед вже виставив вам діагноз плоскостопість то, безсумнівно, виручить вас лікувальна фізкультура. Одним з напрямків лікувальної фізкультури є гімнастика. Вона ефективно застосовується в педіатрії при лікуванні захворювання «деформація стопи» (плоскостопість). Гімнастичні вправи сприяють:
• тренуванні м'язів;
• зміцненню зв'язок стопи;

• поліпшенню кровообігу в ногах;
• стимулювання утворення суглобової рідини;
• нівелювання болю і запалення;

Необхідно регулярне виконання рекомендованих профілактичних вправ. Бажано кілька разів на день. Це неминуче призведе до сприятливого результату.

Елементи, які необхідно виконувати в сидячому положенні:
• згинати і розгинати пальці на ногах;
• піднімати від підлоги п'яти і шкарпетки по черзі;
• кожною стопою виконувати рух - коло;
• тягнути шкарпетки вперед і назад;
• не відриваючи носки від підлоги, як можна сильніше розводити п'яти в сторони;

Елементи, які необхідно виконувати в положенні стоячи:
• піднімати на носочках тіло вгору;
• стояти на зовнішніх реберцях стоп;
• не відриваючи п'яти від підлоги виконувати присідання;
• ходити на п'ята, носочках, зовнішніх склепіннях стоп;

Комплекси вправ лікувальної гімнастики

Перший комплекс
• Сядьте на стілець, ноги поставте на підлогу
• підтискають пальці ніг 5 разів по 5 підходів;
• Піднімайте ступні на себе 5 разів. П'яти від підлоги не відривати і навпаки;
• По черзі намагайтеся підняти великі пальці на ногах 5 разів;
• Ступні розгорніть всередину, п'яти притисніть до підлоги, по черзі підніміть кожен палець. Повторити 5 разів.

Другий комплекс
• Сядьте на стілець, ноги поставте на підлогу;
• Проводимо, використовуючи великий палець лівої ноги, по гомілці правої ноги. Зверху вниз 5 разів і навпаки;
• Збільшуємо складність. Намагаємося великими пальцями ніг, по черзі, натягнути шкарпетку.

Третій комплекс

• Сядьте на стілець, одну ногу поставте на підлогу, іншу на м'яч;
• Ногами поперемінно, перекочувати м'яч у різні боки 5 разів;
• Обидві ноги обхоплюють м'ячик і піднімають його вгору - вниз 5 разів.

Четвертий комплекс
• Сядьте на стілець, приготуйте шматок тканини, качалку, різні маленькі предмети;
• Використовуючи кінчики пальців потрібно збирати тканину;
• Перекладати з місця на місце дрібні предмети;
• Катати качалку стопами.

Ротавірусна інфекція у дітей

Ротавірусна інфекція, або як її ще часто називають, кишковий або шлунковий грип, це гостре інфекційне захворювання, яке передається повітряно-краплинним або фекально-оральним шляхами, а також через немиті фрукти, овочі, через брудну воду і руки. Ротавірусна інфекція вкрай стійка до будь-яких ліків і дезінфікуючих засобів, тобто навіть, якщо ви будете мити підлоги з хлоркою і мити регулярно руки, ви не будете застраховані від цієї недуги.

Ротавірусна інфекція найбільше «любить» маленьких дітей у віці від 6 до 12 місяців. Саме немовлята найчастіше страждають від кишкової інфекції, так як у них імунітет ще досить слабкий, і вони легко піддаються впливу бактерій, що проникають в ротову порожнину. Ротавірус може потрапити в рот немовляти самими різними шляхами - пустушки, пляшечки, брязкальця, брудні руки дорослих, інфікована вода і т.д. Коли інфекція потрапляє в рот, вона просувається нижче до кишечнику, де і починає успішно розмножуватися.

Найбільшу загрозу ротавірус представляє для дітей з ослабленими імунітетом, з гіпотрофією, анемією, алергією. Також діти на штучному вигодовуванні і діти з рахітом знаходяться в групі ризику.

Симптоми ротавірусної інфекції
Коли вірус потрапляє в організм, найпершими симптомами стають:

• втрата апетиту,
• висока температура,
• нудота,
• блювота і діарея.

Інкубаційний період складає від 12 до 24 годин, потім починається стадія гострого розвитку хвороби, яка триватиме 2-4 дні. Саме в цей період дуже важливо поставити діагноз і вжити заходів. Зневоднення організму і його інтоксикація призводить до того, що дитина стає млявим і слабким. Дуже часто, після першого звернення до фахівців, ставиться невірний діагноз, і починається лікування хворого від звичайного отруєння.

Важливо вчасно поставити правильний діагноз, в іншому випадку, є великий ризик розвитку ниркової недостатності у дитини або летальний результат через зневоднення організму. Насправді, перш ніж звертатися до лікаря, ви можете самі встановити, чи має місце ротавірусна інфекція. Сьогодні в аптеках продається спеціальний імуноферментний експрес-тест, який дозволить визначити наявність антигенів ротавірусу людини.

Діарея при РВІ (ротавірусної інфекції) має вигляд рясного водянистого стільця белесного або яскраво-жовтого кольору. Можливі домішки слизу та зелені. Діарея, як і при звичайному отруєнні, супроводжується сильними болями в животі, малюк при цьому постійно плаче, і підвищується чутливість до дотику до живота.
Температура при рви підвищується різко до 38 градусів. При цьому у немовлят вона може перевищити цей поріг. Температура підвищується практично відразу після інкубаційного періоду.

Профілактика
Краща профілактика ротавірусної інфекції у дітей це дотримання особистої гігієни - завжди мийте руки після вулиці, туалету і перед їжею, не давайте дитині не миті фрукти і овочі, не давайте пити сиру воду. Що стосується пустушок, пляшечок і інших предметів, які малюк може взяти в рот, обов'язково промивайте їх окропом, перед тим як дати малюкові.